Різкі зміни погоди – це справжній стрес для організму. У надміру спекотні дні, під час тривалого перебування на холоді чи в умовах високої вологості у людини спрацьовують адаптаційні механізми: організм в екстреному порядку підлаштовується до нових умов навколишнього середовища. Через це спазмуються судини верхніх дихальних шляхів і порушується кровопостачання слизової та вироблення слизу. Як наслідок, активізується умовно-патогенна мікрофлора дихальних шляхів. Це призводить до симптомів застуди: нежитю та дискомфорту в горлі.
Якщо такі симптоми не минають швидко, а навпаки, стають більш вираженими та надто дошкульними, до того ж супроводжуються підвищенням температури, то варто говорити вже про гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ). І вона може спіткати незалежно від погодних умов. Спричиняють ГРВІ, як правило, віруси. Їх відомо нині понад 200 штамів. Збудники поширюються як повітряно-крапельним шляхом і передаються при тісному контакті з інфікованою людиною, так і у контактний спосіб – через інфіковані предмети довкілля, що здатні проникнути до ротової або носової порожнини.
Схожі до застуди та респіраторної інфекції симптоми виникають і у хворих на грип, однак в останніх вони звичайно проявляються значно гостріше. Окрім того, грип набагато рідше зумовлює нежить.
Застуда і грип, за статистикою, є найпоширенішими захворюваннями. Дорослі застуджуються в середньому 2-3 рази на рік, а діти – в 2-3 рази частіше. Серед факторів ризику – перебування у місцях великих скупчень людей, для найменших – відвідування дитячого садка, порушення режиму сну та психологічний стрес. Тобто як не крути, а усі ми постійно під прицілом вірусів та інфекцій. Звісно, що наш організм постійно в бойовій готовності. І він має декілька рівнів протистояння навалі вірусів. Відтак перші симптоми нездужання – першіння та біль у горлі, чхання та нежить – свідчать про активізацію першої лінії оборони, – місцевого імунітету. Якщо віруси цей захист проривають і потрапляють усередину організму, то до кашлю та нежитю додається ще й температура, слабкість, головний біль тощо. Це свідчить про те, що організм піднімає другу лінію оборони – загальний імунітет.
От і виходить, що усі неприємні симптоми, які ми відчуваємо під час хвороби, є наслідком боротьби організму з вірусом. Тому лікування ГРВІ полягає у тому, щоб створити організму такі умови, при яких він самотужки впорається із вірусом. У імунної системи є для цього всі ресурси. Головне – не заважати.
Температуру збивати лише тоді, коли позначка на термометрі сягне 38,5 градусів. Звичайну застуду чи ГРВІ із легкими симптомами лікують лише постільним режимом і рясним питтям протягом 3-5 днів. Рясне пиття зволожує слизову верхніх дихальних шляхів, допомагає «змити» віруси й токсини.